Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
 
  »» Детальніше про заповідник
Главная Контакты В избранное
  • "Спадщина у небезпеці!"

    Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.

    » Читати більше

    Контакти:

    НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
    м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.

    тел.: (03849) 7-47-71
    факс.: 9-16-97
    http://niazkamenec.org.ua
    niazkamenec@gmail.com

  • Єврейська дільниця Старого міста Кам'янця-Подільського

    АвторАвтор: admin  Опубліковано: 18-04-2012 

     

    Історія єврейської громади Кам'янця-Подільського знайшла висвітлення майже в усіх відомих працях з історії міста. Автори кінця XIX - початку XX століття Й.Ролле', Ю.Сіцінський(2), А.Прусевич(1) подають тотожну інформацію про часи появи євреїв у Кам'янці-Подільському та перипетії громади з королівською владою і органами міського самоврядування за право жити в межах міста, займатися ремеслом і торгівлею. У виданнях публіцистичного характеру, як книга М.Сементовського "Кам'янець-Подільський", подаються побутові замальовки з життя єврейської громади міста4. На жаль, в усіх цих працях майже відсутня інформація про пам'ятки матеріальної культури, що належала єврейській громаді.

    Перша згадка про існування синагоги в межах Кам'янця міститься в оповіданні Йосипа Ролле "Спогади шляхетних делегатів, відряджених на сейм 1789 р.", що розповідають про загальний стан міста XVIII ст. Автор пише, що по захопленню Кам'янця турками євреї не лише оселилися в місті, а навіть побу­дували "нашвидкуруч" синагогу по вул.Різницький (5).

    Майже всі автори пишуть про існування в Кам'янці у 1750 р. синагоги, яка мала бути зруйнована за наказом польського короля Августа III (6). І хоча жоден з них не наводить відомостей про її місце розташування, безперечно, що ця будівля була розташована в межах міста. Про існування в другій половині XVIII ст. синагоги на Карвасарах дізнаємося з мемуарів майора Пташинського, опублікованих в "Подільських єпархіальних відомостях". Саме в цій синагозі єврейська громада Кам'янця присягала на вірність російській імпе­ратриці Катерині II (7).

    На нашу думку, вже наприкінці XVIII - на початку XIX ст. кількість синагогальних будівель у Кам'янці-Подільському була більшою, ніж за офіційними відомостями. Той факт, що в1757 р. у стінах кафе­дрального костьолу відбувся диспут між талмудистами і франкистами свідчить про те, що місто відігравало значну роль у релігійному житті єврейських громад Поділля (8).

     У 1882 р. за статистичними даними Н.А.Островерхова, наведеними в книзі "Каменец-Подольский. История и экономика города", в місті було 2 синагоги і 21 молитовний будинок (9). В 1884 р. кількість молитовних будинків збільшилась до 24, синагог залишалось 2-ох. На початку XX ст. у місті була зареєстрована 31 єврейська релігійна громада.

    Наведені статистичні дані не містять відомостей про архітектурний вигляд будівель, майже відсутні відомості про час їх побудови та місце розташування. Обмежена інформація про кам'янецькі синагогальні будівлі, а також подальша руйнація їх через атеїстичну політику в 20-х - 30-х роках XX ст., та підчас війни 1941-1945 рр. призвели до того, що наші уявлення про матеріальну культуру єврейської громади Кам'янця-Подільського мають здебільшого фрагментарний характер, а подекуди призводять до помилкових висновків щодо того, що в місті не існувало значних архітектурних комплексів, які б належали єврейській громаді (12).

    Водночас виявлені архівні матеріали і серед них іконографічні джерела дозволяють говорити про існування своєрідного осередку релігійного життя єврейської громади безпосередньо в центрі Старого міста. Ділянка розташовувалась на східний бік від Польського Ринку біля Гончарної башту. На планах другої половини XVIII ст. місцевість біля Гончарної башти показана незабудованою і була складовою частиною південно-західного оборонного комплексу, що проходив вздовж скелястої кромки і складався з укріплених валів, башт і батарей'3. Можливо, отримавши від міста право на забудову цієї ділянки, єврейська громада зобов'язана була опікуватися укріпленнями і мала певні зобов'язання щодо оборони в разі небезпеки (14).

    Мал. 1. Схема розташування ділянки великої старої синагоги. Вул. Довга.

    1 - Гончарна башта.

    2 - Велика Реміснича синагога.

    3 - Велика стара Синагога.

    4 - Молитовна школа (Синагога) юнаків-гробарів.

    5 - Притулок.

    Центральне місце на цій так званій "Кам'янецькій Ієрусалимці" займала велика стара синагога, біля якої сформувався своєрідний релігійний центр. Поруч знаходилась молитовна школа юнаків-гробарів, притулок, а далі біля Гончарної башти школа ремісників. До теперішнього часу з усіх цих споруд збереглась у перебудова­ному вигляді школа ремісників. На початку XX ст. називалася велика реміснича синагога. Побудована в другій половині XIX ст., уперше позначена на плані Кам'янця-Подільського 1872 р. (15) Таким чином, датування ремісничої синагоги XVIII ст. в деяких виданнях є помилковим (16). Синагога була побудована в еклектичному стилі поширеному наприкінці XIX ст. В її архітектурі знайшли поєднання елементи ренесансу і бароко.

    Виявлені останнім часом іконографічні джерела характеризують велику стару синагогу як монумента­льну будівлю в стилі бароко. Вперше синагога позначена на плані Кам'янця-Подільського 1808 р. Матеріали К-ПМДА підтверджують її будівництво в другій половині XVIII ст. (17). В документах 1884 р. будівля описується як кам'яна, "ветха", в якій може уміститися 300 душ. У 1886 р. над синагогою був надбудований третій поверх, а також відремонтований ґонтовий дах (19). В ході ремонтних робіт був втрачений аттик, характерний елемент кам'яних синагог Поділля.

    Ймовірно, що одночасно з будівництвом великої синагоги в каньйоні річки Смотрич була побудована міква. В архітектурі обох будівель багато подібних елементів форма віконних та дверних отворів, завершення даху. На жаль, схематичність виявлених креслень не дає змоги зробити більш ґрунтовний аналіз, але безперервно можна говорити про своєрідний ансамбль з єврейських споруд, що існував в цій частині міста.

    Із західного боку біля великої старої синагоги знаходилась молитовна школа юнаків-гробарів. За описа­ми другої половини XIX ст. це була одноповерхова кам'яна будівля з дерев'яним мезоніном. Архаїчність архі­тектури та зафіксований у протоколах губернського правління кінця XIX ст. аварійний стан будівлі дає можли­вість зробити припущення, що вона була найдавнішою синагогою, спорудженою в межах міста після 1672 р Можливо, одночасно з синагогою було побудовано і притулок, що знаходиться понад скельою з східного боку.

    На північ від великої старої синагоги знаходилася значних розмірів будівля Сандегурської синагоги. В другій половині XIX ст. була відома як синагога Сандегурська по заповіту Гологорського. В цій школі могло розміститися 500 чол. У 1924 р. синагога Сандегурського мала адресу - вул. Довга,39. Це була двоповерхова кам'яна будівля на високому цоколі (20). Біля синагоги Сандегурської знаходилась синагога Зіньківська. Це шість синагогальних будівель, розташованих по вул. Довгій в південний бік від великої синагоги (21). Характерною особливістю їх побудови був вхід до садиб з боку скелястого берега річки, де на місті тогочасних укріплень проходила пішохідна доріжка, що отримала назву Єврейського бульвару.

    На Польському Ринку в приватних будинках також знаходились молитовні школи, що були власністю єврейської громади міста (22).

    Велика реміснича синагога - сучасний стан  

    Таким чином, наприкінці XIX - на початку XX ст. єврейська громада Кам'янця зуміла утвердитися в місті, отримати у власність житлові будинки та іншу нерухомість, але й заснувати значний релігійний центр.

    Одночасно розширювались єврейські дільниці в інших, історично сформованих частинах міста: на Польських і Руських фільварках та

    На початку XX ст. молитовні школи, синагоги й інші громадські єврейські заклади почали будуватися на території Нового плану. Цей невеликий період до початку Першої світової вій­ни був своєрідним апогеєм в житті єврейської громади міста.

    Починаючи з 20-х років XX ст. влада вела послідовну атеїстичну політику, одним з головних напрямів якої було не лише закриття молитовних будинків і синагог, а пряме знищення їх як пам'яток матеріальної культури (23). Лише будівля великої ремісничої синагоги залишилася сьогодні на території Старого міста, що належала єврейській громаді Кам'янця.

    Література:

    1. Dr. Antoni J.Sylwetki historyczne. -VIII, - 1893. - С.12-69.

    2. Сецинский Е. Каменец-Подольский. Историческое описание. - К ., 1895. - С.218-220.

    3. Prusiewicz A. Kamieniec-Podolski.Szkic historyczny.-Kijow - Warszawa. 1915. - С.91

    4. Сементовский А. Каменец-Подольский. — Санкт-Петербург, 1862.

    5. Штетл. Літературно-публіцистичний збірник. - Хмельницький, 2003. - Вип.З. - С.36

    6. Сецинский Е. Каменец-Подольский ... - С.220.

    7. Подольская старина (Выдержки из журнала майора Пташинского) // Подольские епархиальные ведомости, - К» 37:

    8. Сецинский Е. Каменец-Подольский ... - С.221.

    9. Островерхое Н.А. Каменец-Подольский, История и экономика города. - К., 1882. - С.13.

    10. Ком инець-Подільський міський державний архів (далі К-ПМДА). - Ф.227. - Оп.1. - Т.5, Спр.870.

    1 1. Качковський О. Про діяльність єврейських релігійних громад в Кам'янці-Подільському у XIX - 20-х роках XX ст. II Міжнаціональні відносини в контексті українського державиотворення історія та сучасність. - Кам'янець-Поділь­ський, 2001. -С.125.

    12. Там само. - С. 125.

    13. Центральний державний військово-історичний архів Росії. - Ф.ВУА - Спр.21999; - Ф.349. - Оп. 17. - Спр.598.

    14. Хонигсман Я. С. Евреи Украины (краткий очерк истории). - Часть 1 - К., 1992. — С.31.

    15. Ківільиш Г., Осетрова Г. Єврейські пам'ятки Поділля // Доля єврейської духовної та матеріальної спадщини в XX столітті. Збірник наукових праць. -К., 2002. - С.320.

    16. Пламеницька О.. Данілов І. Кам'янець-Подільський - фортеця на острові. Путівник. - Львів, 2003.

    17. КІІМДА. Ф.Р.335. - Оп. 1. - Спр.564. - Арк.77.

    1 8. Там само. Ф.227. - Оп.І. - Т.5. Спр.870. -- Арк.49.

    19. Там само. - Арк.413.

    20. Там само. Ф. 227. - Оп. 1. - Т. 1. -Спр. 11488. - Арк.315.

    21. Діло на домоволодіння № 39, по вул.Довгій. Сандигурська синагога. -Фонди НІАЗу Кам'янець. - Інв.№46. - Арк.7,

    22. КПМДА. Ф.249. - Оп.1. - Спр.781. - Арк. не вказаний.

    23. Нестеренко В. Єврейські релігійні громади на Поділлі в 20-ЗО-ті роки XX ст. // Міжнаціональні відносини в контексті українського державотворення та сучасність. - Кам'янець-Подільський, 2001. - С. 117.

    Збірник наукових праць за підсумками Міжнародої науково-практичної конференції "Кам'янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв'язків: Історія і сучасність". -Вып.5-й. - Кам'янець-Подільський, -2004. - 188 с.

     

  •