Старе місто функціонує як унікальний містобудівний комплекс площею 121 га, відокремлений від міста глибоким каньйоном р. Смотрич. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину Рада Міністрів УРСР в 1977 році оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником, а 30.04.1998р. Указом Президента України надано статус Національного.
»» Детальніше про заповідник
-
Навігація сайту
"Спадщина у небезпеці!"
Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України. Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.
» Читати більшеКонтакти:
НІАЗ ”Кам’янець” вул. П’ятницька 9,
м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл., Україна, 32301 Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.тел.: (03849) 7-47-71
факс.: 9-16-97
http://niazkamenec.org.ua
niazkamenec@gmail.com
Автор: admin
Опубліковано: 29-03-2018
Пам’ятні місця останньої столиці УНР
Усі ми знаємо славну історію середньовічного Кам’янця. Але й досі широкому загалу мало відомо, що в ХХ ст. з нашим містом пов’язана ціла сторінка визвольних змагань українського народу.
В історії міста був короткий період, коли Кам’янець-Подільський був столицею – останньою столицею Української Народної Республіки, останнім форпостом української державності початку ХХ ст.. Місто, наче, було підготоване до статусу столиці. Тут вже в лютому 1919 року працювало Міністерство народної освіти УНР, а з березня цього ж року на Поділля прибули й інші міністерства. Михайло Грушевський виступав з лекціями і редагував газету «Життя Поділля».
В перші дні червня 1919 року загін очолюваний О.Удовиченко, форсував Збруч, прорвав фронт Червоної армії. Штурмом узятий Кам'янець у запеклих боях, став першою великою перемогою УНР.
Зручне географічне розташування міста було приводом для довготривалої зупинки. Від Кам'янця зовсім не далеко до нейтральної, сусідньої Румунії і нещодавно відродженої Польщі. А також бачилися перспективні плани у дипломатичних відносинах із Західною Європою.
З початком Української революції місто, як губернський центр, опинилося у вирі бурхливих політичних подій. В Кам’янці-Подільському було створено низку губернських та місцевих революційних установ, відбувся з’їзд фронтових делегатів Південно-Західного фронту. Кам'янчани підтримали державотворчі починання Центральної Ради, брали участь у загальнодержавних національних заходах, відновили діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта». Активізували свою роботу партійні осередки, впливовість яких виявили вибори до Всеросійських та Українських Установчих зборів. З іншого боку, ускладнювали ріст національної свідомості населення анархія, діяльність більшовиків та окупаційний режим.
Кам'янець-Подільський все більше ставав відомим за межами України.
Саме із цим періодом в історії міста та держави, через призму історичних матеріалів, охорони культурної спадщини, ми хочемо ознайомити широке коло відвідувачів виставки «Пам’ятні місця останньої столиці УНР». Відкриття виставки відбудеться 30 березня 2018 р. о 13.00 год. в конференц-залі НІАЗ «Кам’янець», за адресою: Старе місто, вул. П’ятницька, 9.
Запрошуємо всіх бажаючих відкрити для себе маловідомі сторінки історії нашого міста та України.
Науковий співробітник
Герасимчук Т.
