Розпочато кримінальне провадження передбаченого ч.2 ст.298 Кримінального кодексу України.
Відділ з охорони культурної спадщини міської ради спільно з Заповідником будуть відстоювати позицію щодо притягнення власника пам’ятки до відповідальності.
» Читати більше
НІАЗ ”Кам’янець”
вул. П’ятницька 9,
м. Кам'янець-Подільський,
Хмельницька обл.,
Україна, 32301
Міністерство культури та інформаційної політики України НІАЗ "Кам’янець", 2020р.
тел.: (03849) 7-47-71
факс.: 9-16-97
http://niazkamenec.org.ua
niazkamenec@gmail.com
Опубліковано: Пагор В.В. Сергій Кирилович Шкурко (1907-1980) – краєзнавець, дослідник археологічної спадщини Кам’янця-Подільського / В.В.Пагор // Матеріали І-Міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції «Місто Хмельницький в контексті історії України» / Ред.кол. Баженов Л.В. (голова), Єсюнін С.М. (співголова, відп.ред.) та ін. – Хмельницький, 2016. – С. 412-415.
УДК 908(477.43)(092)
Пагор В. В., молодший науковий співробітник НІАЗ «Кам’янець»
У статті йдеться про кам’янецького краєзнавця С.К.Шкурка, який впродовж багатьох років досліджував археологію та історію Кам’янця-Подільського. Він був знаним в наукових колах дослідником підземель Старого міста. Впродовж 1960-1970-х рр. виявив різночасові археологічні матеріали на території міста.
Ключові слова: Сергій Кирилович Шкурко, археолог, Кам’янець-Подільський, біографія, краєзнавець.
22 березня 1907 р. в Кам’янці-Подільському народився Сергій Кирилович Шкурко. Ще в дитинстві він полюбив Кам’янець. Особливо його приваблювала давня історія Старого міста і величні оборонні споруди. Навчався він у міській школі №1. В роки Другої світової війни був учасником антифашистського підпілля, яке діяло в Кам’янці-Подільському. Був членом правління Кам’янець-Подільської філії Хмельницького історико-краєзнавчого товариства. В 1950-1960-ті рр. працював науковим співробітником в Кам’янець-Подільському історичному музеї [1, с. 400-401]. Посада науковця дозволила в повній мірі зайнятися улюбленою справою – досліджувати історію та архітектуру Старого міста [5].
Найбільше його цікавила археологія. Зокрема підземелля Кам’янця-Подільського, більшість з яких були в той час були не досліджені. Працюючи науковцем в музеї, як тільки дізнавався, що в Старому місті проводилися земляні роботи, обов’язково проводив обстеження розкопів. Все побачене занотовував, зафіксував залишки матеріальної культури, а зібрані археологічні знахідки передавав у фонди музею. Рукописи досліджень передані в сховища Державного архіву Хмельницької області. В особистому фонді краєзнавця зберігаються 3 справи в яких містяться матеріалами археологічних досліджень на території Кам’янця-Подільського (нариси, схеми, карти, акти, доповідні записки) [8-10].
С.К.Шкурко брав участь в дослідженнях Вірменського миколаївського храму (XV-XVIII ст.) [9, арк. 16-21], центральної частини Старого міста (1960-1970-ті рр.) [40, с. 626]. Він прийняв участь і описав археологічні дослідження фортеці, які проходили в 1959-1960 рр. Було зафіксовано обміри розкопів, виявлені археологічні знахідки. На основі виявлених археологічних матеріалів та історичних джерел підготовив нариси «Істрія однієї розкопки», «Кам’янець-Подільська фортеця» [8]. Співпрацював з доктором історичних наук І.С.Винокуром, реставратором Є.М.Пламеницькою, краєзнавцем А.Г.Паравійчуком та ін.
У 1962 році вирішив написати об’ємну книгу про Кам'янець-Подільський на зразок відомої роботи Ю.Сіцінського «Місто Кам’янець-Подільський. Історичний нарис». Підготував першу частину цієї книги (з найдавніших часів до Першої світової війни) обсягом 320 сторінок з ілюстраціями, проте справа до видання не дійшла. Рецензія на рукопис була підготовлена доцентом Кам’янець-Подільського педагогічного інституту Л.Коваленком [11].
Відомий Сергій Кирилович за краєзнавчими публікаціями в місцевій газеті. На сторінках часопису «Прапор Жовтня» періодично публікував статті в рубриках «Сторінки історії», «Знайомство з рідним містом», «Орбіта краєзнавця» [1, с.400-401]. Присвятив ряд газетних публікацій видатним постатям, які проживали в місті: К. Батюшкову [34], В. Далю [3], С. Потоцькій [46], родині Затонських [41] та ін. [33] Публікував статті про писемні та архітектурні пам’ятки вірмен Кам’янця-Подільського, одна з яких вийшла друком в історико-філологічному журналі в Єревані (1968 р.) [35; 43].
Впродовж з 15 листопада 1969 р. до 7 серпня 1970 р. в газеті «Прапор Жовтня» публікував серію з 16-ти статей «Знайомтесь з рідним містом». В них він знайомив читачів з вулицями та майданами Старого міста. Серед них: Старопоштовий спуск, Кузнечна вулиця, Музейна вулиця, Старий бульвар, Вулиця Карла Маркса, Вулиця Кірова, Центральна площа, вулиця Бебеля, Радянська площа, вулиця Свердлова, Госпітальна вулиця, вулиця Рози Люксембург та ін. [17-32].
На початку 1970-х рр. С.К.Шкурко задумав розширити серію газетних статей про вулиці і видати книгу нарисів про історичне минуле вулиць Кам’янця-Подільського. На жаль плани про видання книги нарисів у видавництві «Будівельник», чи у львівському «Каменярі», так і залишилися в задумах.
Цікавила краєзнавця проблема датування Кам’янця-Подільського. У 1958 р. в складі групи науковців від місцевого краєзнавчого музею звертався із запитом в Інститут історії Вірменської СРСР про першу згадку проживання вірмен в Кам’янці-Подільському. Після наданої інститутом відповіді і вирішено відзначати 900-річчя застування міста в 1962 р. Вказану думку підтримав академік М.Тихомиров [10, арк. 1]
Його знали київські спелеологи, які зацікавилися вивченням підземних ходів Кам’янця. Група спелеологів під керівництвом Марка Міліцина, яка влітку 1973 р. відвідала Кам’янець-Подільський, залишила йому на пам’ять фотографію з написом: «Ентузіастові кам’янецьких підземель Сергієві Кириловичу Шкурку від київських спелеологів. 24/VI-73» [2]. Листувався С.К.Шкурко з істориком Я.В.Дашкевичем [14], письменником В.П.Бєляєвом [12], художником С.В.Кукурудзою [13].
Був учасником І-V Подільських історико-краєзнавчих конференцій в матеріалах яких публікував тези «Археологічні спостереження за земляними роботами в м. Кам’янці-Подільському» [44, с. 83-84], «Трипільські поселення на території Кам’янця-Подільського» [45].
Впродовж 1959-1979 рр. на території Кам’янця-Подільського та його околиць за участі С.К.Шкурка виявлено ряд трипільських жител. В межах Старого міста було виявлено залишки трипільської культури, зафіксовані на території фортеці, біля Вірменського колодязя, Ратуші, на Радянській площі, у дворі швейної фарбники, на вул. Довгій, Руських і Польських фільварках [45, с. 114-115].
Зацікавився С.К.Шкурко вивченням підземель Старого міста. Дослідження залишків трипільських поселень наштовхнули краєзнавця на думку, що підземні галереї в Кам’янці-Подільському виникли в епоху неоліту (IV-II тис. до н.е). Гіпотеза базувалася на тому, що в кінці 1970-х рр. у Варшаві та Холмі було виявлено подібні галереї, які проходили у пластах глини і на думку польських вчених виникли в неоліті [39, с. 4].
С.К.Шкурко вважав найдавнішими переходи-тунелі, викопані в східній частині Старого міста. Вони були вперше виявлені у 1955 р. при будівництві першої школи. Проводив дослідження підземних ходів на площі Польський ринок. Простежив, що один з них веде від Ратуші до вірменського ринку, другий до Кафедрального костьолу [38]. Краєзнавець описав підвали будинків на площі Польський ринок, як «давні, збудовані досить просторо та надійно, входи зроблені косяками з тесаного каменю» [42, арк. 25]. Також С.К.Шкурко описав підземні ходи які ведуть до Кравецької та Різницької башт [37, с. 387-389]. В одному із звітів писав: «все Старе місто пересікають підземні галереї і переходи, які спрямовані в різні сторони. Одні йдуть до башт, які стоять над скелями, до Міських воріт і тайників. Нажаль всі ці підземні споруди ніким не досліджені та не вивчалися» [10, арк. 9].
Маловивченими були підземелля фортеці. Краєзнавець відзначив, що «залишається не дослідженим підземний хід, який починається біля Турецького мосту (на околиці) і йде під замок». Нова фортеця із Старою з’єднувалася декількома підземними ходами. В Старій фортеці були не розвідані підземні в’язниці біля Папської башти. Тоді вдалось встановити, що підземний хід в північній стороні замку під баштами Ружанка та Лянцкоронська був засипаний в ХІХ ст. [38].
У повоєнний час і до 1970-х років С.К.Шкурко активно працював над підготовкою археологічної карти Старого міста. Копія досліджень, які мають назву «Пояснювальна записка до схематичної історико-архітектурної та археологічної карти Кам’янця-Подільського (Старе місто)» (1967 р.) в обсязі 41 аркуша, зберігається у фондах Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» [42; 6]. В ній описано найважливіші архітектурні пам’ятки міста, стан культурних шарів та основні археологічні знахідки, які були виявлені в 1960-х рр. в Старому місті. До археологічної карти С.К.Шкурко розробив перелік необхідних заходів з охорони і дослідження історико-архітектурних та археологічних пам’яток в Старому місті.
Окрім дослідження пам’яток С.К.Шкурко написав декілька листів Держбуду УРСР, виконкому Хмельницької обласної ради про необхідність реставрації об’єктів культурної спадщини в м. Кам’янці-Подільському [15].
Краєзнавець зробив вагомий внесок у вивчення архітектурних пам’яток Кам’янця-Подільського. У фондосховищах Державного архіву Хмельницької області зберігаються «Нариси з історії архітектурних пам’яток м. Кам’янця-Подільського (2 грудня 1963 р. – 25 липня 1976 р.)» [16] та «Статті та нариси про історію вірменських пам’ятках архітектури і культури на території Кам’янця-Подільського (11 січня 1972 р. – 4 жовтня 1973 р.)» [7]. В цих матеріалах вміщено графічні матеріали де зображено гіпотетичний вигляд фортеці в Кам’янці-Подільському (Іл.1).
Іл.1. Гіпотетичний вигляд раннього будівельного етапу Кам’янецького замку
Загалом, плідна краєзнавчо-пошукова робота Сергія Кириловича Шкурка припала на 1960-1970-ті рр. Життя його обірвалося 16 вересня 1980 р. Впродовж останніх 20 років ним проводилися археологічні обстеження розкопів та вивчення підземель Старого міста. Краєзнавцем зроблено значний вклад в популяризацію історичного минулого Кам’янця-Подільського. Неодноразово публікувалися науково-популярні статті на сторінках газети «Прапор Жовтня». С.К.Шкурка добре знали краєзнавці і дослідники історії міста, а його творча спадщина і сьогодні зберігається у фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».
Джерела та література: