Прогулюючись вул. Шевченка, можна побачити багато цікавих та унікальних будівель кін. 19 поч. 20ст., кожен з яких має свою історію. Сама вулиця виникла однією з перших на Новому плані у 60-х роках 19 ст.,  та отримала назву Новобульварна, згодом Бульварна. Окрасою вулиці стали  - міський парк, собор св. Олександра Невського, Міська управа,  Селянський банк, Маріїнська гімназія, Пушкінський народний дім, Духовна семінарія. Невід'ємною частиною вулиці є і її житлова забудова. Чимало будинків у цій частині міста пов’язані з іменами людей, які залишили помітний слід в історії Кам’янця.

           Поблизу  ботанічного саду, межуючи з будівлею профспілок, розташований  двоповерховий житловий будинок за адресою вул. Шевченкка,65, що належав видатному кам’янчанину, українському зоологові,  професору Петру Миколайовичу Бучинському (12.02.1852 — 18.09.1927).  

П.М. Бучинський мав за своє життя більше 45 років наукової праці, з них 35 років був професором Новоросійського (Одеського) університету, а з 1911р. жив і працював у м. Кам’янець-Подільському, де організував «Товариство Подільських природників й аматорів природи», очолив й заснував природничий музей Поділля.  П. Бучинський був першим деканом фізико-математичного факультету Кам’янець-Подільського Державного українського університету, до певної міри був фундатором і першим ректором Кам’янецького Інституту народної освіти. У 1919 р. за поданням ректора університету П.М. Бучинський отримав почесне звання заслуженого професора. Його більше 30-ти наукових праць по біології були відомі не тільки в Україні, але й за кордоном.

               За інвентарною справою поч. 20 ст., яка зберігається у фондах НІАЗ «Кам’янець», ділянку по вул. Шевченка професор П.Бучинський придбав у 1911 р. по «купчей крепости», за якою Кам’янець-Подільська міська управа продала професору П. Бучинському міську ділянку «в 112 кварталі, в третій частині міста на Новому плані, що мала 314 квадратних саженів пустопорожної землі».

              Вже в 1917 р. це був оштукатурений двохповерховий, цегляний будинок, який за податковими книгами оцінюється у 5000 російських рублів. Згодом його було націоналізовано за списками,  затвердженими Кам’янецькою Житловою Комісією.  З проханням про повернення свого домоволодіння  професор  П. Бучинський звертався у різні установи міста, та марно. У приватну власність будинок було повернуто П.Бучинському, на честь 70-ти річного ювілею професора, у 1922 р. згідно постанови Президіума Камокрвиконкому  про денаціоналізацію. В цьому будинку професор П. Бучинський жив та працював до самої смерті. Помер Петро Миколайович Бучинський 18 вересня 1927 року. Згідно з передсмертного бажання, його було поховано на території домоволодіння по вул. Шевченка, 69 (з часом могила була зрівняна з землею і на сьогодні жодних ознак її існування немає).

              За заповітом П.Бучинського, який було складено у 1925 році, вже хворим професором, цегляний двохповерховий будинок, який знаходився по вул. Шевченка,69, а також все своє майно після смерті він заповів своїй дружині Катерині Матвіївні Бучинській.  Оскільки законних спадкоємців у К.Бучинської не було, після її смерті 1951 році, за судовими рішеннями, будинок  перейшов  у власність держави.

Будинок професора П.М. Бучинського на сьогодні має адресу вул. Шевченка, 65 та використовується як житловий, але пам’ятної дошки про відомого земляка та вченого на будинку немає. В річницю 160-річчя від дня народження, яка виповнилась 12 лютого 2012 року, хочеться ще раз згадати та віддати пошану Петру Миколайовичу Бучинському.