З Кам’янцем-Подільським пов’язано ім’я українського поета, професійного лікаря Степана Руданського. Народився він 6 січня 1834 року в селі Хомутинці, Вінницького повіту на Поділлі. Батько був сільським священиком і відправив сина навчатись в Шаргородську духовну школу (бурсу). У 1849-1855 роках Степан Руданський здобував освіту в Подільській духовній семінарії в Кам’янці-Подільському. Орендував квартиру в малозаселеній південно-західній частині Старого міста. Цю ділянку міста семінаристи називали «Палестиною». Навчаючись в семінарії, почав писати романтичні балади («Розмай», «Розбійник», «Упир», «Вечорниці», «Люба»). У 1854 році переклав з польської мови романс «Чорний кольор».
Меморіальна дошка С. Руданському на будинку по вул. П’ятницька, 11
Кам’янець-Подільський період життя Степана Руданського був пов’язаний з етнографічною роботою. Молодий Степан разом з семінаристами Анатолієм Свидницьким та Калеником Шейковським ходив по селах та збирав народні перекази, легенди, прислів'я, приказки, гумор, пісні. У 1850-х роках в рідному селі Хомутинці Степан Руданський записав 298 приказок. У 1852 р. ним впорядкована збірка «Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С.В.Р.». Перший том збірки вміщує пісні «смутнії» та «веселії». В другий том ввійшли чумацькі пісні, козацькі, бурлацькі, рекрутські, весільні та великодні. Один з віршів Руданський присвятив місту:
«… Много у Кам'янці народу.
Та життя немає, .
І від рання до смеркання.
Кам'янець дрімає. .
Но й для Кам'янця сумного.
Святенько буває. .
Коли весь він веселіє, .
Життя відживає»
Після закінчення духовної семінарії, всупереч волі рідних, Руданський вирушив на навчання в Санкт-Петербурзьку медико-хірургічну академію. Після закінчення навчання в академії його направили на роботу до Ялти, де займав посади міського лікаря, завідуючого лікарнею, карантинного лікаря в порту. В Криму, активно займаючись лікарською справою, не припиняв поетичної праці. Підтримував дружні зв’язки з М. Костомаровим, М. Драгомановим, І. Айвазовським, другом Т. Шевченка – В. Ковалевим. Творчість Руданського складає три томи віршів під назвою «Співомовки козака Вінка Руданського», які за життя поета так і не були опубліковані. 21 квітня 1873 р. Степан Руданський помер від загострення туберкульозу, залишивши після себе велику творчу спадщину. В літературних журналах оспівав життя українського народу та міжетнічні стосунки.
Пам’ять про лікаря і поета увіковічена відкриттям музею Степана Руданського в його рідному селі, пам’ятником у місті Калинівка, назвою вулиці в Кам’янці-Подільському. У 2015 року з нагоди 24-ї річниці Незалежності України на колишньому будинку Подільської духовної семінарії, поблизу амінкорпусу Заповідника, урочисто відкрито меморіальну дошку великому українцю. В січні 2019 року до 185-річчя з дня народження поета інформація про Кам’янець-Подільський період його життя і діяльності внесена в українську Вікіпедію.
Науковий співробітник Валентин Пагор
