Щороку в нашому місті відбувається офіційне відкриття туристичного сезону. У цьогорічній програмі організаторами було задіяно десять історичних майданчиків, котрими гості могли помандрувати в «Кам’янець крізь віки». Адже історія нашого міста – це переплетіння традицій багатьох народів, котрі проживали в місті, колорит їхніх культур та архітектурної спадщини. Яскраві сторінки славного минулого ожили 25 квітня на всій території Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець»: «трипільська культура» розмістилась у дворику Будиноку вірменського священика; «епоха Київської Русі» представлена на території комплексу споруд Руської брами; «доба Римської імперії» облюбувала майданчик перед Міською брамою; «доба середньовіччя, Речі Посполитої та український майданчик» розташувались на Польському ринку перед Будинком польського магістрату та поряд у Магдебурзькому сквері; на території фортеці – «доба Великого Князівства Литовського»; «майданчик Турецького періоду» знаходився поблизу Житлового будинку, №14 на пл. Польський ринок; «Вірменська доба» розмістилась біля Башти вірменського костелу та фундаментів костелу Св. Миколая; «Кам’янець сучасний» – на Новому плані поруч з пам’яткою архітектури Будинком державного банку.

Історія Кам’янця криється в глибині століть. І хоча історики губляться в здогадках про час заснування Кам’янця в давньоруських літописах, все ж сходяться на думці, що в 12-13ст. на півострові існувало давньоруське місто, захищене укріпленнями фортеці. Починаючи з 9 ст. на політичній мапі Європи з’явилась сильна держава Київська Русь. Період піднесення її припадає на кінець 10ст. – першу половину 11ст. Він пов’язаний із діяльністю князів Володимира Святославича та Ярослава Мудрого. Розпочалося карбування руських монет із зображенням тризуба, що нині став гербом незалежної України. Християнська віра заклала нові основи в культурі, писемності, архітектурі, мистецтві. Про високий рівень розвитку сільського господарства та ремесел у Київському князівстві свідчать археологічні знахідки, що підтверджують про існування ремісничих майстерень: залізоробних, ковальських, правильно-леварних, ювелірних, гончарних, з обробки кістки та виробництва сільськогосподарського реманенту.

Беручи участь у загальноміському святі ми спробували відтворити цю славну епоху. Майданчик наш розкинувся в мальовничому куточку весняного міста – каньйоні річки Смотрич, перед Руською брамою з баштами та укріпленнями, пам’яткою архітектури 15-18ст. Члени клубу історичного товариства шанувальників історії та фортифікації «Подільська хоругва» видавали грамоти із сургучевими та восковими печатками, де серед інших й було зображення тризуба, кушнір шив взуття та фляги для води із товстої шкіри. Сріляння з лука та метання каміння з баллісти найбільше зацікавила хлопчаків, котрі під наглядом старших вправлялися зі зброєю.

Працівники Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» виліпили з глини писанки та стилізували їх, розписуючи у техніці фляндрівки. Давньоруські писанки були пустотілі з кулькою у середині, покривали їх кольоровою поливою й випалювали в печі. Використовували їх як іграшки, чи для обрядових цілей.

Майстер-клас з виготовлення персня із намистин продемонструвала Валя Буйницька. Виготовлені нею ювелірні прикраси з бісеру, виблискуючи різними барвами на сонці, прикрашали багатьох учасниць дійства. Викладачі та студенти Кам’янець-Подільського Вищого професійного художнього училища для колективу Заповідника пошили туніки та чоловічі сорочки у стилі епохи. Студенти професійного художнього ліцею під керівництвом майстрів розписували дерев’яні ложки та оздоблювали вишивкою одяг. Виставка із творчими роботами студентів припала до душі кожному туристу. Ляльки-мотанки, котрі виготовляла Олеся Кулішова не залишили байдужими наймолодших майбутніх майстринь. Ірина Кляпетура продемонструвала майстер-клас з вибійки на тканині. Ніхто не проходив повз це захоплююче ремесло, адже так наші предки прикрашали свій одяг, речі побуту, домівку.

Ковалі Кулішов Валерій, Кліщ Андрій та Моргуш Олександр окрім фахової майстерності продемонстрували й вміння вигравати мелодії молотками по наковальні.

Не забули ми й про юшку, куліш та трав’яний чай, якими посмакували всі гості, що завітали на майданчик доби Київської Русі. З любов’ю та щирістю цей майстер-клас продемонстрував на відмінно весь колектив, адже приготування великої кількості їжі справа не з легких. Духмяний житній хліб за давнім рецептом випікала у печі просто під відкритим небом та пригощала всіх охочих підприємець Л.Лиськова.

Незабаром у Казематній куртині Руської брами відкриється виставка «Оборонні укріплення Кам’янця». У день відкриття туристичного сезону експозиційні планшети зайняли чільне місце у барбакані брами. Готуючись до Дня музею, у західній стіні Казематної куртини було відновлено чотири бійниці та змодельовано лафети із гарматами.

Кожен відвідувач зі свята йшов із маленьким сувеніром-оберегом у вигляді писанки з тканини та ляльки-мотанки, виготовленим в ручну (Handmade) у відділі наукової та культурно-освітньої діяльності, а дехто й сам навчився старовинному ремеслу.

Адміністрація НІАЗ «Кам’янець» щиро дякує меценатам за підтримку та допомогу у святі.

Зав.відділом наукової та культурно-освітньої діяльності Свінціцька Л.